Уміння слухати активно

Уміння слухати активно - це чудовий спосіб реакції, яка підбадьорює співрозмовника продовжувати говорити, у той же час створює в нього враження, що його слова цікаві й зрозумілі вам. Для того, щоб використовувати цей засіб ефективно, ви спочатку повинні зрозуміти, що відбувається в процесі розмови.

Міжособистісне спілкування починається внутриличностно. Хтось прагне поділитися почуттям або ідеєю. Для цього він повинен якимось образом послати вам повідомлення,, тобто закодувати інформацію в словесні й невербальні коди, які будуть вам зрозумілі. Коди, обирані вашим співрозмовником (слова, жести, інтонація), визначаються вартої перед ним метою, ситуацією, у якій відбувається розмова, відносинами, що існують між ним і вами, а також віком, соціальним станом, культурним рівнем і емоційним станом. Процес перекладу ментальних ідей і почуттів у повідомлення називається "кодуванням".

Припустимо, що ви включили своєму другові запис "Битлз". Музика йому сподобалася, але він віддав перевагу б, щоб вона звучала потише. Ви не можете прочитати його думці, тому він повинен закодувати їх у зрозумілу для вас форму й висловити голосніше, чим відіграє музика: "Зроби потише!" Сформоване повідомлення передається через канал, тобто через повітряний простір між вами. Однак у цьому каналі існують і інші звуки, які можуть перешкодити передачі інформації. У нашім прикладі голосна музика створює істотні перешкоди, у результаті чого ви можете почути щось, значною мірою одмінне від сказаного вашим співрозмовником.

Нові перешкоди можуть виникати, коли ви розшифровуєте отримане повідомлення, тобто привласнюєте певні значення словесним і невербальним знакам, що втримуються в ньому. Ваші очі, вуха, руки, пальці й інші частини тіла одержують близько 40 000 імпульсів у секунду, тому цілком природно, що ви здатні сконцентрувати свою увагу лише на деяких з них. Ваш вибір значною мірою залежить від безлічі факторів, таких, як ваші очікування, по требности, знання, інтереси, відносини й життєвий досвід. У книзі "Давай поговоримо" автори пишуть: "Розмовляючи з ким-небудь, ми слухаємо лише половину сказаного, чуємо лише половину прослуханого, а запам'ятовуємо лише половину останнього". Інакше кажучи, ми чуємо лише те, що прагнемо почути, і бачимо лише те, що прагнемо побачити. Фриц Перлині, засновник гештальт-терапії, зауважував: "Картина миру формується в нашій свідомості не автоматично, а вибірково. Ми не бачимо: ми дивимося, шукаємо, розшукуємо щось. Ми не чуємо всі звуки миру: ми слухаємо".

У результаті всіх перерахованих вище причин послане вам повідомлення може суттєво відрізнятися від того, як ви інтерпретували його по отриманих сигналах. Ваше враження дуже часте навіть не має нічого загального з тим, що праг сказати співрозмовник.

У нашім прикладі, якщо ви правильно інтерпретуєте послання співрозмовника, ви прийдете лише до одному висновку: він прагне, щоб ви зменшили гучність. Але якщо ви зрозумієте його слова як те, що він сердить на вас, ви можете відреагувати неадекватно. Дуже часто репліки співрозмовників трактуються невірно, хоча жодна із що брав участь у розмові сторін не усвідомлює, у чому помилка.

От чому вміння слухати активно так важливо. Замість того, щоб уявляти, що ви правильно розумієте співрозмовника й вірно реагуєте, цей засіб дасть вам упевненість у тому, що ви розшифровуєте послання, отримані вами в розмові, вірогідно й точно.

У розглянутому нами прикладі ви можете запитати: "Ти на мене гніваєшся?"

" Ні, - швидше за все відповість ваш співрозмовник. - Просто я прошу зменшити гучність".

Якщо ви слухаєте активно, то крім усього іншого створюєте у вашого співрозмовника відчуття, що його слова важливі й цікаві для вас. У результаті він почуває, що ви його слухаєте, а ви можете або підтвердити свої враження, або прояснити неясні моменти.

Розглянемо кілька прикладів активного слухання.

СЬЮ: Мені ніколи не знайти нової роботи.

МЭРИ: Ти, напевно, дуже розстроєна (активне слухання).

СЬЮ: Щораз, коли я приходжу, вони говорять, щоб я залишила своє резюме, а потім ніхто мені не дзвонить.

МЭРИ: Тобі здається, що ти ходиш по замкненім колу (активне слухання)?

СЬЮ: Точно. Якщо в них немає роботи, чому вони прямо не скажуть мені про цей?

ЧОЛОВІК: Мені не хочеться, щоб ти сьогодні відіграла в карти.

ДРУЖИНА: Тобі не подобається, коли я розважаюся без тебе (активне слухання)?

ЧОЛОВІК: Це не так. Просто мені хотілося побыть із тобою вдвох.

ДЖУДИ: Я йду додому.

ДЭЙВ: Тобі нудно тут (активне слухання)?

ДЖУДИ: Точно. Може бути, якби гід перестав смикати нас щохвилини, було б краще.

ДЭЙВ: Тобі б хотілося мати побільше вільного часу?

ДЖУДИ: Так. Думаю, варто сказати йому про це.

ДОННА: Ми ніколи нікуди не ходимо.

ДЖО: Тобі нудно й хочеться куди-небудь відправитися (активне слухання)?

ДОННА: Так. Ми роками відкладаємо подорож до пенсії. Давай поїдемо прямо зараз!

Уміння слухати активно одного разу допомогло зберегти зв'язок чоловіка з його подружкою. Вони зустрілися втретє, і, прогулюючись по парку, він сказав їй, як би йому хотілося покататися з нею на лижах наступної взимку. Дівчина відвернулася й відповіла: "Здорово, але чи будемо ми ще знайомі на той час?".

Він зрозумів її слова як те, що вона не прагне більше з ним зустрічатися. Але замість того щоб погодитися зі своїм враженням і віднести до дівчини із прохладцей ( до речі, у такому випадку вона могла б розв'язати, що це він відкидає її), він застосував приймання активного слухання й запитав: "Ти що, не прагнеш із мною більше зустрічатися?" Дівчина засміялася, обійняла його й сказала: " Звичайно, ні, Джим. Просто таким дурним образом я прагла сказати тобі, щоб ти проводив із мною побільше часу!"