Деякі подразники

Найбільш типові дратівні метаслова - це "розумієте чи", "так сказати" і "ну". Ці знакові фрази найпоширеніші серед малоосвіченої частини суспільства, однак і в безлічі радіопередач ми можемо зустрітися з подібними вираженнями.

От типовий приклад інтерактивної радіопередачі, куди слухачі дзвонять і обговорюють якісь особисті проблеми. Програма йде по недільних вечорах, веде її священик. Найчастіше йому дзвонять молоденькі дівчинки, які завагітніли й не можуть змусити батька дитини визнати батьківство. Замість того, щоб сказати: "Я вагітна, що мені робити?", вони починають описувати своє положення непряме. У результаті бесіда виглядає приблизно так.

ДІВЧИНА: Я зустрічалася із хлопцем, і от тепер... ну, ви розумієте...

СВЯЩЕНИК: Ні, я не розумію.

ДІВЧИНА: Ну, він запросив мене до себе, а потім поцілував, ну... а потім... ну... ну, ви розумієте!

СВЯЩЕНИК: Ні, я не розумію. Що конкретно відбулося?

ДІВЧИНА: Ну, після того як він мене поцілував, він... ви розумієте... А тепер я... ну... ну, ви розумієте... словом, я не знаю, що робити.

Дівчина закінчує розмову, підвищуючи голос на слові "робити", залишаючи слухачів у здивуванні, чи просить вона ради, щось затверджує або взагалі закінчила розмову. Чесно говорячи, наведений приклад - це крайність. Метаслова "розумієте" і "ну..." говорять про відсутність інтимності в розмові. Подібні метаслова стимулюють слухача виразити своє розуміння іншим кліше: "так-так".

"Ви розумієте" це спосіб сказати: "Я знаю, що виражаюся не занадто ясно, але ви ж досить розумні, щоб зрозуміти, що я маю на увазі". "Ну..." і " э-э-э..." це свого роду вибачення за те, що мовець не може підібрати правильного слова.