Відстороненість - спроба говорити абстрактно

Багато з людей приховують свою думку. Приведемо приклад. Один колега Аллана Пиза якось сказав йому: "Ви ходите на роботу щодня, почуваєте себе погано й дивуєтеся: "Чому я повинен корячиться, коли більші шишки особливо себе не утруждают?" У результаті дуже скоро ви перестаєте намагатися. А через якийсь час вас звільняють".

Відповісти на його слова було важке. Видалося, що він говорить про себе, але слово "ви" переводило стрілку на Аллана. Подивитеся, наскільки б простіше було співрозмовникові, якби він почув: "Я ходжу на роботу щодня, почуваю себе погано й дивуюся: "Чому я повинен корячиться, коли більші шишки особливо себе не утруждают?" У результаті дуже скоро я перестав занадто намагатися. А через якийсь час мене звільнили".

Ще одна розповсюджена помилка, яка особливо властива жінкам, - це вираження власних почуттів у вигляді питання. Якщо ви маскуєте свої почуття й думки метавопросами начебто "Вам не здається, що все злегка затяглося?" або "Вам не здається, що це дороговато?", те навколишні з легкістю відмітають їх, відповідаючи: "Так ми ще й не починали!" або "Ми можемо собі це дозволити". Якщо ви прагнете, щоб вас сприймали всерйоз, то говорите стверджувальними пропозиціями й частіше використовуйте займенник "я". "Я утомився і я прагну піти" або "Я не думаю, що це нам по кишені".